Хіба мене любити мають всі?
Хіба повинна бути ідеальною,
Гнучкою чи кумедною?.. Мораль моя:
Не робот, не програма, не носій
Чужих бажань. Хоч дещо з того є...
Але життя вже й так занадто схибнуте,
А я не хочу спину мати зігнуту.
Щоб кожному вгодити - не моє.
Не лялька, хтось щоб смикав за нитки,
Не блазень, щоб для когось веселитися,
В той час, коли я хочу пожуритися
Й помо'вчати, коли в душі голки.
Та й не догодиш так - щоб геть усім,
Та й сенсу в тім не бачила ніколи я.
Багато люду різного навколо є,
А я одна, хоч діло і не в тім.
А в тім - щоб залишатися - як є.
Можливо, хтось побачить в тому дурощі.
Куди ж без них? Проте, для мене мудрощі -
Це вміння серце слухати своє.