***

Ганна Осадко
В укрнеті – смурняк і вітер. У фейсбуках -  про щедрий вечір,
Про дипломи і про дієти, про тривожний рюкзак, до речі,
У Йордані світлини голі, сварки, ратиці, бурячанка,
Ще два дні – приберем ялинку. Ще три дні – і ворожі танки.

Бог дивується – що їм треба? М’яко спати і смачно їсти?
Ну чого ви гризетесь, діти? Ви ж усі із одного тіста.
Де тікає життя трамваєм – у депо, там де сніг-сновида,
Де з  усіх почуттів до людства залишилась лише огида.