* * *
Несе кушпелу за край світу,
І крутиться в ній булава.
— Куди ти? Куди ти? Куди ти?.. —
Аж обертом йде голова.
Царями одурений, в скруті.
І рвуть оселедець вітри.
Лиш видно — натомлені люди
Ногами бредуть догори!
Чого тобі, гетьмане п’яний,
Спини булавою грозу!
Та шлях заростає дурманом.
Та сонце чманіє внизу.
Вгорі шелестить ковилою
Земля —
що не муля в боки...
А гетьман маха булавою —
І в прірву летять козаки.
(Із книги "Сон гетьмана". Харків: Майдан, 2015. 242 с.)