Глаза споткнулись...

Наталья Сафонова 3
Перевод с украинского
Ніна Багата
"Спіткнулись очі"


Сафонова Наталья

Реке к лицу был тот волнистый шёлк.
Но привыкаю к новому укладу -
Мороз тут ночью с утюгом прошёл.
И всё, что не понравилось, разгладил.
Снежок с ним рядом. Сыпал неспеша.
Отбеливал застиранные краски.
А у меня вдруг, в эпицентре сказки,
Глаза споткнулись, а затем - душа.
Там по живому, хлипенькому льду
(Старушка ль молодая - не понятно)
Шла женщина, как будто по канату,
Отринув вероятную беду.
Куда она бездумно так спешит?
Затмила ум какая ей тревога?
Неужто эта шаткая дорога
Излечит раны родственной души?!.
А может, кружит голову любовь?
Ей шорох льда как музыка феерий,
Что млеет от касания следов?!
Гляжу. И страх вдыхаю вновь и вновь.
Но, к счастью... Шаг... Ещё один...
И - берег.
26.01.2022.

==========================================

Ніна Багата

Спіткнулись очі

Був річці до лиця хвилястий шовк.
Тепер звикаю до нового ладу -
Мороз вночі тут з праскою пройшов.
І все, що не сподобалось, розгладив.
Сніжок з ним поряд. - Гарно притрусив.
Заграло по-святковому усе це.
Та в мене раптом (і не від краси)
Спіткнулись очі, а за ними - й серце.
Ще по живому, ранньому льоду
(Стара чи молода - не роспізнати)
Ступала жінка. Ніби по канату.
І нехтувала будь-яку біду.
Куди ж вона нестямно так спішить?
Яка отак засліплює тривога?
Невже єдина ця хитка дорога,
Щоб зняти біль із рідної душі?!.
Чи навпаки - окрилює любов?
Тож ніби музика їй криги шерех,
Що мліє од цілунків підошов?!
Дивлюсь. І страх вдихаю знов і знов.
Та, слава Богу... Крок... Ще крок...
І - берег.

==============================================

Не могу не порадовать читателей пародией от неподражаемого
Алексея Котельникова http://stihi.ru/avtor/bard61
Спасибо автору

"А у меня вдруг, в эпицентре сказки,
Глаза споткнулись, а затем - душа".
...................................
Свою идею излагаю вкратце:
Чтоб в одночасье вылечить артроз,
Гулять по сказке нужно – не вопрос,
Но в эпицентре лучше не слоняться.

Его не перепрыгнешь в два притопа:
Там всюду спотыкаются глаза,
Как следствие – глядят назад, на зад,
И видишь только собственную... спину.