Нестримність Вічності
Всенеосяжній Вічній Діві
присвячується...
1
І сонце з медом нарізає
Пахучі скиби неба:
Початок лютого себе не знає —
Початок лютого —
завжди бегеба.
2
В що ранок звівсь, що
його вхопить, —
Почув що серцем пробігає...
І вищий зором
сліди втопе!
Та що за диво стрів? — сам
розглядає.
Шалійте, ні — жалійте, всі віки.
Поезія і вас — перечитає!..
3
Просто як в полі напрямки —
Та Вічність! вік —
за вухом скоротаєм...
Десь реманенти, десь господарка —
Прекрасен Бог!! —
на серце
погляди кидає...
4
Просочування солоду
вчасно
втрапляє!
02.02.2022,
перша спроба невідомого,
Київ