Я, что думаю, Дети Небес приходят к земным мирянам, отбывают свою участь в земном бытие и, уходят в Мир свой таинственный навсегда...
В память о детях Небес землянам остаются словесы детей Небес и пересказы земных обывателям о том, как проходило бытия детей Небес средь многомиллиардной массы обывателей земного рода...
Возможно, как бы сильно землянам не хотелось стать детьми Небес, это не реально. Ибо удел проживания в Всесвите у разных существ свой, предначертанный при рождении однажды...
Наверное, есть Мир Света и добра, есть Миры иные, есть Мракобесия, есть Божественный Мир. Однако, каждому существу суждено после жизни земной воскреснуть в Мир своего предначертания. В теле человеческом души разным Миров прикрыты телом человеческим, и похожи между собою. Однако, как только души покидают земные воплощения, вновь обливаются в свои душевные формы, и сильно отличаются от тела земного и друг от дружки....
В таком случае, все земное для души приходящие уходящее, ибо путешествие души не зациклено лишь на земных воплощениях или жизни в Преисподней, в Аду или в Раю... Отбыл свое и в дорогу.... Божий Промысел ведёт всех без исключения, даже если это Промысел в настроении своем непостоянен.
Слава и благодарность Владыкам Всествита за Их мудрую Стать!
------
Мудрість Владик Всесвіту
Я думаю, що Діти Небес приходять до земних мирян, відбувають свою долю в земному бутті і, йдуть у Світ свій таємничий назавжди...
На згадку про дітей Небес землянам залишаються словеси дітей Небес та перекази земних обивателям про те, як проходило буття дітей Небес серед багатомільярдної маси обивателів земного роду.
Можливо, як би землянам не хотілося стати дітьми Небес, це не реально. Бо наділ проживання у Всесвіті у різних істот свій, накреслений при народженні одного разу...
Напевно, є Світ Світу та добра, є Світи інші, є Мракобісся, є Божественний Світ. Однак, кожній суті судилося після життя земного воскреснути у Світ свого накреслення. У тілі людському душі різним Світів прикриті тілом людським і схожі між собою. Однак, як тільки душі залишають земні втілення, знову обливаються у свої душевні форми, і сильно відрізняються від тіла земного та один від одного.
У такому разі, все земне для душі, що приходить, що йде, бо подорож душі не зациклена лише на земних втіленнях або життя в Пекло, в Пекло або в Раю... Відбув своє і в дорогу.... Божий Промисел веде всіх без винятку, навіть якщо це Промисел у своєму настрої непостійний.
Слава та подяка Владикам Всесвіта за Їх мудру Стати!