***
Ніч закутаю теплою шаллю
Із лютневих пухнастих снігів.
Січень скрес, крига стала емаллю
Неба синього й теплих вітрів.
І, вдихаючи небо прозоре,
Віддзеркалену чисту блакить,
Відчуваю, що лютий вже скоро
По дорозі струмком побіжить.
Я постою на ганку у тиші
І, заплющивши очі на мить,
Зрозумію, що стала мудріше
І що березень в місто спішить.
Я ж чекала на нього всю зиму -
За три тижні він прийде до нас
Шаль на плечі зимі я накину,
Щоби лютий дочасно не згас
Від прийдешніх обіймів гарячих.
Скоро будуть здійснятися сни.
І в морозів вже лагідна вдача-
Вся природа бажає весни.
***
Ночь укутаю теплою шалью
Из февральских пушистых снегов.
Расставаясь с январской печалью,
Стану ждать я весенних ветров.
И, вдыхая прозрачное небо
Небывалой густой синевы,
Тучи просто смахну серым пеплом,
Чтобы солнце согрело мечты.
Постою в тишине на крылечке.
От восторга прикрою глаза.
И февраль передаст мне колечко
От апреля...
Его я ждала
Лето, осень и долгую зиму...
Три недели и явится март.
Шаль на плечи зиме я накину,
Чтобы снег не растаял от чар,
От грядущих горячих объятий,
Поцелуев зеленой листвы...
А морозы уже и не кстати,
Вся природа желает весны...
6.02.21