Я чую в проваллі твій голос,
Куди заблукала душа?
Де віра і стогін змішались,
Наступні гіркі слова.
Я знаю, що там у проваллі,
Лежати ти будеш німа,
Сліпа, перетоптана злиднями,
Так ниє, страждає душа.
Від болю і криків здається,
Як рушаться стіни й пітьма
До серця з ненавистю тягнеться,
Остання година моя.