Насип мені, мамо, в жменю насіння,
Щоб чорні зернятка лисніли на сонці.
А в очах моїх, щоб було небо синє
I море безкрає, і щастя без донця.
Даруй мені, мамо, рушник для вінчання,
Вишиванку зроблю, позаздрять усі друзі.
Щоб у радості жити до миті прощання,
Як трави до снігу на рідному лузі.
Згодую насіння я ластівкам вільним,
Зплету у вінок я кольорові стрічки.
Виросте мій син та великим, та сильним,
Красивою жінкою його сестричка.
Не буде у них не війни, не хвороби.
Вороги не прийдуть ламати кордони.
Воля для рідних і тільки здоров'я,
України - життя та ii оборона!
А теперь на русском:
Насыпь мне, мама, семечек в ладошку,
Чтоб чёрны зёрнышки лоснилися на солнце.
Чтобы в глазах синело небо, как в оконцах,
Как море и как счастие без донца.
Рушник венчальный подари мне, мама.
Рубашку вышью, пусть друзья завидуют.
Чтоб жить нам в радости до мига расставания,
Как травам до зимы, где снегом выдует.
Скормлю я семечки привольным ласточкам
Вплету цветные ленты в косы длинны.
И станет взрослой моя дочка-лапочка,
И вырастет мой сын большой и сильный.
У них не будет ни войны, ни хвори,
Не запылают гибелью кордоны.
И будут жить они в родном подворье
В Украине с надёжной обороной...