Посаджу я бiля тину

Игорь Краса
Посаджу я біля тину
Не звичайну деревину,
Не березу, не ялину,
Не вільху та не горіх.
Посаджу для ексклюзиву
Ботанічне супердиво,
Що цвіте щодня красиво,
Плодоносить цілий рік.

Я посію вздовж паркану
Не нарциси, не тюльпани,
Не часник, не баклажани,
Не тютюн та не шпинат.
А зрощу таку рослину,
Щоб ніяка зла скотина
Не пролізла крізь щілини
Срати в мій квітучий сад.

Заведу собі звірятко,
Не кота, не поросятко,
Не папугу, не курчатко,
Не корову чи коня.
А візьму такого звЄря,
Щоб крадій, що виб'є двері,
З переляку у оселі
Сам же двері й поміняв.

Причеплю собі на ганку
Не дзвіночок, не бляшанку,
Не підковку, не фіранку,
А державний рідний стяг.
Тут же ось у чому штука -
Якщо друг, заходь без стуку,
Якщо ворог, прапор в руки
Та у@буй звідси нах.