Я народилася не десь на чужині.
На Україні! Й тут зробила перші кроки,
Я саме тут пішла ногами по землі,
І тут отримувала всі свої уроки.
Моя земля дала достатньо сил мені,
Мене матуся цілувала ніжно в губи,
Я загартована в воді вже і в вогні,
Вже відспівали навіть гучно мідні труби.
Я пережила тяжкі втрати і живу
Й надалі з болем цим, з надією, з любов'ю!
Я й право це морське перепливу,
Бо я є - жінка, із слов'янською, ось, кров'ю!
Я тут! Я вдома! На своїй землі стою!
І не втічу від свого роду та від Неньки,
Бо народилася тут й доленьку свою,
Я дякую за щастя повну жменьку.
Хай не не мішок, хай, скільки підійму,
То стільки й нЕсти буду у убіймах,
Зате чужого щастя не візьму,
Й на чужині не буду десь у приймах.
Я - тут є, вдома я! Це є моя земля!
Не буде щастя тут загарбникам-чужинцям!!!
Тверда така ото є воля ця моя!!!
Народ з'єднався весь! І я не наодинці!
04.03.2022 р.