Поставлю хату...

Елена Николаенко
***
Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насаджу.
Посиджу я і походжу
В своїй маленькій благодаті.
Та в одині-самотині
В садочку буду спочивати.
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати,
Давнє-колишній та ясний
Присниться сон мені!.. і ти!..
Ні, я не буду спочивати,
Бо й ти приснишся. І в малий
Райочок мій спідтиха-тиха
Підкрадешся, наробиш лиха…
Запалиш рай мій самотний.
           Тарас Шевченко

***
Себе построю комнатушку-хату.
Кругом зеленый садик насажу.
Пройдусь, в тени деревьев посижу.
Кусочек Рая! Хоть и небогато…
Один, в садочке, крепким сном усну.
Приснится мама, будто я – мальчонка…
Она - смеётся, держит за ручонку
В ту давнюю, цветущую весну…
Боюсь, счастливая исчезнет нега,
Когда в мой сон незваной ты войдёшь.
Не буду спать! Рай мал и так хорош -
Останусь без покойного ночлега…
Тревожны станут ночи, белым днём
В раёчек тихий прокрадутся беды -
Заставишь ты, будь явь то или небыль,
Мой одинокий рай пылать огнём.