Не добрий ранок, це війна...
І вибух стука в двері...
І спляче місто підійма
І заганя під землю...
Дрижить повітря, б'ється скло...
І в серці рвуться струни...
Бо хтось збудив всесвітнє зло,
І вже готує труни...
"Ніколи знову" - з року в рік...
Ми вірили в це гасло...
Та раптом світ в очах поник, -
Хтось кинув бомбу в ясла...
Хтось ради хворої жаги
Лупцює в школи й церкву...
І не знести катам ганьби
За злочини й посмертно...
А далі ранок, знову день...
Тримайтеся, солдати!
Захисники своїх земель,
Чекає вдома мати...
Чекає жінка й діточки...
І все святе на світі!
Бо люди як оті свічки -
Нам лише б не згоріти...
З малої іскорки Любов
Запалить вогник знову!
Я вірю, що програє зло!
Авжеж, обов'язково!!!!
14.03.2022. Україна