ВИР-КРОВОРІД
На перлах сніжного піску
Вночі не видко світла тіні.
Душі дихання в мерехтінні
Прикуте іскрами кремню
У духу дно. В палахкотінні
Серце в багряному цвітінні
Відкашлює свій час з візку
Буття. Криваве тло у піні
Зригнуло з себе іній ліній
В зарізану колись стерню,
З пекла у рай. У животінні
Рве сон воно. Могили тлінні
Смерть заковта в діру слизьку.
І з жаху прірви, в павутинні
Винурює життя в насінні
Й повзе до долі, щоб з вогню
Її собі украсти й в благостині
Зжерти до краю в пуповині
Та й удавитись. Десь в мізку
Кубло знервує у тремтінні
Аж до завузлення в сплетінні
І луску струн. Блиск променю
З безмежжя темені дитині
Зчаклує свіжий день в руїні
Годинникового піску…
Павло Гай-Нижник
19 березня 2022 р.