ЛОВ
У китиці малечих снів рясно квітує
На луках первісних полів уяви рай
Й дива світів чарівності. Розмай
Барв пізнання в цноті життя віншує
Світанок тла віків з зерна тої любові
У зародку чуттів. У дум лакуні мла
Ще причаїлась між вогнів без зла
Й без янголів гріха у людолові
Блуду свідомості. Насіння слів в полові
Жнив розуму буття. Чи не свята дурня
Отой безглуздий переспів шукання
Де істин хлів? З кохання у злягання
Шлях дітородства звів. Його стерня –
Не степ живий. Він зрів з землі у часі
З незайманих дощів і рос душі природи
З волі вітрів, під ворожбу свободи,
А не під гавкіт псів чи ката дих на пласі,
Не з веління панів, а в Бога іпостасі.
Павло Гай-Нижник
28 березня 2022 р.