Вже перше квітня... тільки не до жартів...
А може б треба? Щоб відволіктись.
Ніхто ж не знає, як впаде там карта...
А болю, суму й так хватає скрізь.
А може?.. Може. Тільки щось не смішно -
Всі жарти стали начебто пусті,
Коли страждають - реготати грішно...
Лиш смайлик з посмішкою ляже на листі.
А на душі, неначе все в тумані,
Весь світ мов в тіні, чи в напівпітьмі -
Всіх обдурили, всі живуть в омані...
Тож шуткувати можна всеж чи ні?
Існує гріх пригнічення і смутку.
З цим впоратись як нам в такі часи?
От наказати б серцю - було б круто!
Поради сам собі хіба даси?
З Днем дУрня, всіх нас, люди! Із Днем жартів! -
Звучить це привітання, як дурнЯ...
На всі випадки, жаль, нема стандартів,
Та і без жартів в нас кругом брехня...
01.04.2022 г.
(фотоколож зі світлин із інет)