Похмурий Березень застуджений і сніжний,
Холодним поглядом суворо світ обвів.
Під гімн Весни, та подих її ніжній
Обм'як знесилений, і десь в замет осів.
У теплих променях світ мружиться і мліє,
Біжать струмочки до озер, річок.
Від першого тепла земля п’яніє,
Погрітись виліз перший павучок.
Зима була півроку майже… сніжна,
Та після довгих хуртовин і стуж
Пригріло сонечко – так лагідно і ніжно -
В полях розлились тисячі калюж!
Дзеркальцями виблискують калюжі,
І в них купаються і сонце, й небеса,
Хмарки, мов човники пливуть собі байдужі,
Але ж дивуються – «Мій бог! Яка краса!»
Зеленоока Муза, Чарівниця,
Миліше лагідних очей її - нема!
Йде переможно по Землі Цариця –
З парадним маршем перших Гроз – ВЕСНА!
***