ЗДАЄТЬСЯ З НАМИ ЩОСЬ УЖЕ НЕ ТЕ...
Лiна Василівна Костенко [1930]
Здається з нами щось уже не те...
І навіть люди, місто й камні,
Щось прошепоче – Те усе святе
У що ти вірив — згинуло з віками
Пройшло скрізь пальці,
Як вода, зачерпнута відкритою рукою,
А на лодоні лиш краплинки сну,
У сяйві марив, як в полоні.
І вічність та тяжка завіса,
Що ми не здатні піднести,
Роздавить вас, навіщо йти
Навіщо тратити надію,
У те усе, що нам святе,
Скажи мені і я повірю,
Та все ж із нами щось не те...
ПОХОЖЕ, С НАМИ ЧТО-ТО УЖ НЕ ТО...
Перевод стихотворения Лины Костенко
Похоже, с нами что-то уж не то...
И даже люди, город, камни,
Раздастся шёпот: то уже мертво,
Во что ты верил, — сгинуло с веками.
Прошло сквозь пальцы,
Как вода, зачерпнутая голою рукою,
А на ладони только капли сна,
В сиянье грезил, как в полоне.
Так вечности тяжка завеса,
Что мы не в силах приподнять,
Раздавит же, зачем страдать?
Зачем утратить и надежду
Во всё, для нас святое?.. Но
Скажи — поверю я, как прежде,
Но что-то с нами уж не то...
3 апреля 2022 года