З альбому «Казка Весняна»
«ГІЛКА САКУРИ І АБРИКОСА...»
...Нескінчене лазурове небо
Стогне й мечеться в мріях зорі...
Упивається сонячним світлом...
Тоне в променях ніжно-златих...
Біль відчужує від самотини,
Помилок і капризів судьби...
Відкриваючи очі блакитні,
Про кохання співає пісні...
П’є воно мрії листиків росних...
Квітів... Сонця... Нової зорі...
І, роняючи райдужні сльози,
Творить ясного дня кольорі...
...Розвіває воно теплим вітром
Всі уламки сумної зими...
Пестить погляди сяючим цвітом
Квітів сакури – дива весни!!!
Вмить серпанком її обвіває –
Шовковистим, легким і м’яким...
І росою листки омиває...
Зорним променем ніжить квітки...
Не дає невгамовному вітру
Покалічити трепетний цвіт...
Та любов квіточкам дарить щедро,
Помагає рум’янцем яскрить...
...А у нас – замість сакур чудових
Абрикоси розкішно цвітуть!!!
Мабуть, трохи простіше «зіркових»...
Та не гірше, повір, цей «салют»!!!
P.S.: Перевод с русского языка на украинский...
ИСХОДНЫЙ ТЕКСТ:
«ВЕТКА САКУРЫ И АБРИКОС...»
...Бесконечное синее небо
Стонет, мечется в алых мечтах...
Упивается солнечным светом...
Утопает в искристых лучах!!!
Отвергая всю боль одиночеств
И оплошностей странной судьбы,
Открывает лазурные очи
И поёт о прекрасной любви!!!
Пьёт оно сокровенные грёзы
Солнца ясного... Юной зари...
И, роняя счастливые слёзы,
Жаждет нас волшебством одарить!!!
...Развевает оно тёплым ветром
Все осколки прожитой зимы,
Взор лаская роскошным расцветом
Нежной сакуры – чудом весны!!!
Лёгкой дымкой её обвивает
Бархатисто-хмельной теплоты...
Ароматной росой умывая,
Хрупким лучиком нежит цветы...
Не даёт к ним приблизиться ветру,
Повредить этот трепетный цвет...
Но любовь плещет им очень щедро,
Помогая чуть порозоветь!!!
...А у нас вместо сакуры дивной
Абрикосы столь пышно цветут!!!
Да, быть может, чуток примитивней...
Но не хуже, поверьте! Ничуть!!!
(© Copyright: Елена Буторина-Палагута, 2011
Свидетельство о публикации №11104258384)
© 25.04.2011г. Елена Палагута
Свидетельство о публикации: izba-2011-332427