Серед війни і лиха
Тобі, мій ясний Світе,
Я виплекаю тиху
Ніч з березня на квітень.
Хай ніжність неосяжна
Пригорнеться до тебе,
І янголи відважні
Ночують просто неба.
І, силу молитовну
Єднаючи з земною,
Хай крила їх невтомні,
Повіють над весною.
В височині всесвітній
Зірки цвітінням вишень.
Напередодні квітня
Кохання світ колише.
Праворуч і ліворуч
Спить час у миті кожній.
І сни спливають поруч,
Рясні, непереможні.
В них простір безрозмірний,
Всі відстані – омана.
Кохання – неймовірне,
А тиша – нездоланна…