Линии

Димитрий Вольф
Лінії великого моря
Очі твої, які горять ніжністю від моїх дотиків
У сутінках знайдемо те що болить в нас обоїх
Та болить довкола…
У горах, у розбомблених краєвидах
У містах, які кров‘ю пролились
У наших сердцях, в яких люта ненависть виє
В лаві пекельній кипить

Лінії твоєї шкіри
Твої смарагдові родинки - перлини
Ось світанок
Ніби без вибухів моторошних
Ніби все як було
До цього
До лютого, якого так хотіли позбутися
Мрії з минулого життя
Надіти вінки один одному з квітів барвінку

Лінії моєї країни
Що стогнуть від болю, що захлинаються від повітряної тривоги
Понівечені, знекровлені
Дихають тяжко від божевільної втоми

Бережи нас, Боже
Нашу сміливу У-країну
Не дивись на мої сльози, мужній воїн
Повертайся додому
Живий та втомлений
Я дам тобі все що може дати кохання
На лініях твоєї долоні
Бачу
Як помирає, палає наш ворог заклятий…