Не кидай мене любий, чути клекіт здаля,
Разом будем з тобою ми в Україні,
Бо для нашого роду свята це земля,
Тут будуємо гнізда свої ми незмінні.
Хай розбила гніздо вража сила лиха,
Побудуємо інше, як разом ми будем,
Не злякає обох нас та доля важка,
Де родились, ніколи той край не забудем.
Почекай мене любий, тихий шепіт здаля,
Це земля, куди тягне нас неухильно,
Де родились самі, де виводим малят,
Називають те місце всі — Батьківщина.