Вдивляєшся в небо, але не тому, що цікаво,
Що діється там у призвіллі далеких галактик,
Світанки у тебе колись починалися з кави,
Тепер з переклички з близькими та рідними - "Як ти?"
Вслухаєшся в тишу, шукаючи в ній добрі вісті,
Бо зібрані серцем в тривожну валізу контакти,
Буває, не пишуть, не дзвонять - й душа не на місці,
Кричить у ефір величезними буквами: "ЯК ТИ?"
Ти п'єш замість кави повітря, а вранішній вітер
В думки навіває нові аргументи і факти,
Як мало для щастя потрібно - лиш декілька літер -
Два слова "Все добре" у відповідь запиту "Як ти?"