Тану

Инна Омут
Тану... Тану... Тану...
Серце моє!
Літо прийшло з зірками, і знов своє
Крутять в маршрутці.
Час підганяє так,
Що біжу по життю, наче від злих собак.
Тану... Тану... Тану...
Втома крізь пальці:
Ми в цьому світі гості, не постояльці,
Але щоразу ми забуваєм самі себе -
Поміж людьми і бажаннями нас несе.
Тану... Тану... Тану...
І все не так.
Травень стікає річкою на шибках,
Червень несе з собою частинку мрій:
Запах солодких лілій...
Живи й радій.
Тану... Тану... Тану...
Всі сили в нуль.
Скоро відкриється друге дихання...
А поки що серце зриває в пульс
Останні моменти суму...
Я точно вистою!
Тану... Тану... Тану...
Напівжива.
Скоро остання зірка зійде в світанок.
Відкрию себе нову і почну з нуля,
А поки мене рятує кава і мій сніданок.
Тану... Тану... Тану...
Серце моє!
Літо прийшло з зірками, і знов своє
Крутять в маршрутці.
Час підганяє так,
Що біжу по життю, наче від злих собак.

13.05.2022

© Inna Омут, 2022