Рідна,
Здрастуй.
Пам'ятаєш, писав тобі рік тому,
Що наближається літо і ми все ближче?
Сьогодні весна,
У місті моєму травень,
Розцвіли незабудки та іриси,
Але в сердце ще лютий,
І йде війна.
Як скінчиться, в обійми приймеш?
Як скінчиться, сонце засяє,
Прокинуться квіти, розтане на річках лід,
І я побачу, як ти посміхаєшся...
І нарешті пожежі, руїни і рани зникнуть.
Серце зцілиться, я повернусь додому,
Я зараз один, заблукав у чужих краях,
Вже давно я не чув свою рідну мову,
Ана тілінді сен де сагынасын.
Як жити далі не знаю, але якось вийде,
Сонце ще встане і нас ще торкнеться весна,
Я так боюсь не торкнутися рук твоїх
Ніколи, рідна,
Но
Бір куні біз бірге боламыз, обіцяю.
І стане тепло і спокійно, як у дитинстві влітку,
Буду стрічки вплітати в твоє волосся,
І щоб знову чути рідні і теплі слова
І зникла печаль, заспіваю тобі колискову.
(Примечание: стихи ру не поддерживает специальные буквы казахского алфавита, стих с правильным написанием здесь https://vk.com/wall-210972159_73)