Автору стихотворения «Никогда мы не будем братьями» — украинской поэтессе Анастасии Дмитрук от России.
Добре, добре, я тобі
Не сестра... А хто тоді?
Дід, бабуся, мати, тато
Років прожили багато,
Не вважаючи чужими
Україну та Росію...
Досыть нам ворогувати,
Нам потрібно розмовляти...
Як же ненависть важка,
На століття, ось така...
Добре, добре, я тобі
Чи не брат? А хто тоді?
Жив колись я як і ти
В Україні. Назавжди
Там моє дитинство
Російсько-українське
Залишилось та живе
Ніхто його не прожене!
Жили ж ми колись, як брати?
Треба добре пригадати...
Обережно люте скельце
Виймемо, як скалку з серця?
Досить дорогі гармати
У заморських спекулянтів
Купувати, годувати
Аферистів, та магнатів,
Збоченців підступних
Брехунів валютних...
Діти дивляться на нас ...
Раптом, це останній час?
Дякую, чудова мова!
Русским сердцем,
Добрым словом...