Холодна весна і в душах холод.
І змах лелечого крила.
Лелеча пісня, лелече соло.
Із щемом сердце, як змогла...
в очах мозолить.
І від тепла, і до тепла.
А в душах холод.
За що ти, Боже нам любов послав?!
За що послав ти нелюбов кромолу?!
Із щемом серце... як змогла...
Іду по полю.
Іду щаслива, молода.
І думка душу гоїть.