Календарна обрядовість -
Це обряди і пісні,
Закодована духовність
Й наші мудрощі у ній.
Узимку найбільше
Вихідних і свят,
Бо селяни вільніші
В цю пору стократ.
Буде на Святвечір
На столі кутя,
Весело малечі
Колядуватиметься.
"Добрий вечір тОбі"
Я співав колись,
Заспіваю знову,
Мамо, не журись.
Коли перша зірка
Засяє вгорі,
Сідають до столу
Дорослі й малі.
Господині ставлять
На святковий стіл
Страв пісних дванадцять,
Як у році місяців.
А на Щедрий вечір
Ситий буде стіл:
Ковбаса із печі,
Миска голубців.
Вранці засівали
Наступного дня
Хлопці, й так казали
На свято Василя:
"Сію, посіваю,
Сійся і родись!
Зі святом вітаю,
З празником усіх!
Щастя і здоров'я,
Дай вам Бог гаразд,
І обов'язково
Хай береже він вас!"
Свято Водохреща -
Це колись Іван
Похрестив Ісуса
На річці Йордан.
Рубають полонки
Десь на тиховідді
І в воду холодну
Стрибають сміливці.
За тиждень до посту -
Язичницький Новий рік,
Від неділі м'ясопусної
До жилавого понеділка.
Це свято ще називають
Масляна або Масниці,
На багаттях досмагають
Сало, шинка і млинці.
І влаштовують гуляння
На майданах сіл і міст,
Перед пасків затяганням,
Бо скоро Великий піст.
У весни дівоча вдача -
Зранку сміється, надвечір плаче.
Та якби не сніг і дощ,
Не їли б ми хліб і борщ.
На Олексія щука лід
Хвостом розбиває,
І з вирію журавлів
Село зустрічає.
А хто їх побачить,
Кричить: "Веселик!"
"Журавель!" - хто скаже,
Журитиметься рік.
У Вербну неділю
Свячені гілки
Розкидають долі
Дівчата й жінки.
На Великдень буде паска,
І печеня, і кисіль,
Чути: "Дякую!" - "Будь ласка!"
Долинає звідусіль.
На писанках візерунки,
Ними грають у битки,
І набиваються шлунки
Після посту залюбки.
І вітаються віряни
Сорок днів "Христос воскрес!"
І містянам, і селянам
Він всміхається з небес.
Поминали предків
Слов'яни завжди,
Ці дні називають
В народі "діди".
Завчасу прибравши
Зілля із могил
Й вінки прив'язавши,
Йдемо до дідів.
Несемо цукерки,
Вино, цигарки,
Пригостимо мертвих,
Бо не вічні й ми.
Всюди буйно квітне
Суцвіття плодів,
Миколо Чудотворцю,
Не поморозь їх!
Як по Великодню
Сім тижнів мине,
Зелена неділя
Чи Трійця прийде.
На Русалчин Великдень
Поминальний день -
Поминають потопельників
Й нехрещених дітей.
Вони перетворилися
На мавок, потерчат,
Русалок, перелесників,
Й лоскочуть всіх підряд.
У ці дні не купаються,
Не ходять в поле й ліс,
А хто таки наважиться,
Залоскочуть, тож дивись!
На Йвана Купала
Дівчата й парубки
Стрибають через ватру,
Вдягають вінки,
Дівчата пускають
На річку вінки,
У вінки встромляють
Запалені свічки.
На Петра і Павла
В нашім селі храм,
Зібратися варто
За столом всім нам.
Свято Маковія -
Це Медовий Спас,
Той пожне, хто сіяв,
А не свині пас.
На Першу Пречисту
Дожинають хліб,
А Діва Марія
Спочила навік.
На Головосіка
Хрестителю Івану
Вкоротила віку
Соломія погана.
У цей день не ріжуть
Капусту й буряк,
І хліб теж не ріжуть,
А ламають так.
На Чудо безперешкодно
Траплялись дивовижі,
На Здвиження в кодло
Сповзались вужі.
А свята Покрова -
Покровителька козаків,
Помолися знову
За українських синів.
На свято Катерини
Дівчата ворожили,
Про майбутнього чоловіка
Дізнатись хотіли.
Ставили у хаті
Люстерко, воду й просо,
І півня впускали,
А далі все просто:
Якщо води вип'є -
Буде він пияка,
В дзеркало погляне -
Буде ледаряка,
А як дзьобне просо -
Буде він господар,
І такому посаг
Віддати не шкода.
На свято Андрія
Були вечорниці,
Збиралася молодь
Для культурного дозвілля.
Святий Миколай
Кладе під подушки
Слухняним діточкам
Солодощі й іграшки.
Бог створив неділю,
Призначив свята,
Щоб ми відпочили,
Поспілкувалися.
Бо праця - це добре,
А жадібність - ні,
Всіх грошей не заробиш,
Повірте мені.
Тож не забуваймо
Звичаїв своїх,
Є справи нагальні,
А є танці й сміх.
Джерела:
1. Олекса Воропай "Звичаї нашого народу"
2. Ніна Кусайкіна "Твоя країна - Україна. Енциклопедія українського народознавства"