Мене питаєш: "Чом сумуєш?
Поглянь на гарний літній день!
На барв природних дивну суміш,
Послухай радісних пісень!"
Отож - радію. Сльози внОчі
Не ллю на пухлі подушкИ.
Втираю зтиха свої очі
Та, іноді, пишу вірші:
Про літо, осінь та про вЕсну,
Про світ й чудове майбуття,
Про віру, що колись воскресну -
Для іншого, мабуть, життя.
Радію сонцю, тихий річці,
Що ледве котить в берегах,
Червоній на берізці стрічці,
ПташкАм, що сіли на дахах.
Я усміхаюсь всім до болю
І всім кажу: "Наш час - прийде!"
Стоять тополі сивочолі
І вітер в вітах теж гуде:
"Все буде добре! Добре буде!
Дивись, он щастя навкруги!
У миті кожній. Всюди! Всюди!
Немає часу для нудьги!"...
Отож - радію. Що ж на серці,
Никому в світі не скажу.
Хоча й пече, як рана з перцем,
Останню не здолав межу...