вольный перевод с украинского стиха
Ларисы Бекрешевой "Неспівпадання"
Есть тысячи людей с глазами пилигримов,
что ищут теплоту и честность рук и слов,
что рады всей душой от друга краткой рифме,
касанью милых рук, чтоб счастье вновь пришло.
А ты бредёшь в ночи пустыней беспокойства,
всю жизнь свою легко пускаешь под откос,
мечтаешь наяву с надеждою нестойкой,
чтоб ветер до души твой шалый стих донёс.
Мне трудно передать всю боль несовпаденья,
не описать того, как душу рвёт, щемит.
Остались только сны с мечтами до рассвета.
Вновь стиснуты уста, стих вопиет, штормит.
Лариса Бєкрєшева.
Неспівпадання
Є тисячі людей з очима пілігримів,
Що прагнуть теплих рук, і щирих теплих слів,
Що раді з вуст твоїх бодай недовгій римі,
Чи дотику руки – візьми і ощаслив!
А ти бредеш у ніч, у пекло непокою,
Пускаєш все життя як поїзд під укіс,
І мариш наяву з надією слабкою,
Щоб вітер в те вікно твій шалий вірш заніс.
Не розказати біль цього неспівпадання,
Не виписати щем роздертої душі,
Лишились тільки сни і мрії до світання,
І зціплені вуста й волаючі вірші!