Твердиня

Ирина Юрчук
Щоб до світла розгорнуть
фронт цей,
Жовто-синій заповіт
треба.
Повертається з весни
сонце.
Повертається з війни
небо.

Коло часу на вітряк
схоже.
Жито вклониться свому
полю.
Залишається живий
кожен,
Хто поліг за землю і
волю.

Хрестоноші хромосом,
літер
Переписують живі
коди:
Не засмучений пругкий
вітер,
Не замутнені Дніпра
води.

У відбитку глибина
донна
І не випалених слів
вирій.
Кров віддати іншим встиг
донор.
Де схилився воїн, стрій
виріс.

Пара крил лелечих, дах
хати,
Смужка світла в сивині
скроні,
Кут святий, іконостас,
мати,
Ненароджені синок,
доня.

Переможна фронтова
повість.
Раз козак схотів-зволів –
буде.
Голова и булава
поруч.
Серце – жінці, а життя –
людям.

Буде виплакана мрій
доля,
Буде виплекані сліз
мрії,
Бо з війною з'ївши пуд
солі,
Не схиляє куполів
Київ.