Знайшов життя. У полi. На узбiччi

Юрий Сафроненко
Знайшов життя. У полі. На узбіччі.
Лежало непримітно на ріллі.
Майнула думка зіркой на обличчі
- Воно ж потрібне фсім!
І взагалі...

Хтось загубив? А може відібрали.
Чи розміняв на з маком куличі.
А може потайком цигани вкрали
Замість коня гнідого уночи...

У пазусі тихенько відігрілось.
І пригорнулось, шію обійняв.
Чиє ж ти, рідне? Миле, загубилось?
Благаю - відгукніцця! Я б віддав!

Я відгодую, посмішкой зігрію!
З долоней джерелами напою.
І подарую пошепки надію,
Що ти знайдеш загубленість свою.

Знайшов життя. У полі. На узбіччі.
Потрібне, наче сонце небесам!
Співайте пісню! Радість на обличчі.
А я почую - й
подарую
в
а
м
!

=GrafBorisfen=12.06.2022

Нашёл искринку Жизни. При дороге.
Блестела неприметно в темноте.
Как буд-то василёк в огромном стоге.
Или брильянт, затерянный на дне.

Потеряна, милашка, вот досада!
Или злодей коварный отобрал,
А может ты росинка звездопада,
Грядущей Жизни искорка-запал.

Пригрелась на груди, обняв за шею.
Надёжней места в мире не сыскать!
Не бойся. Ты попала к чародею.
Ведь я люблю искриночки спасать.

Я отогрею Жизнь в своих ладонях.
Источниками жажду утолю.
Чтоб заплясали нотки на гармонях
И красотою звёздной напою.

Её же можно приласкать, лелеять,
С улыбкой чудо-сказки сочинять,
В рассветной зорьке верою надеять.
И от беды и горя охранять.

Нашёл искринку Жизни. При дороге.
Блестела, словно обронил её я сам.
Пропойте песню утром на пороге,
А я услышу -
презентую
в
а
м
!

=GrafBorisfen=18.07.2022