Напусти, Коса, каракуртів,
Змій пустелі та гнус Лиману.
Коси ворога під коріння,
Щоби ніг своїх не відчули.
Не сховалися від отрути
Та прокльонів твоїх Івани.
І ніде не було спасіння.
І ніхто не надав притули.
Відчини ворота Аїду,
Та згуби ворожеву силу.
Осліпи вражі очі сонцем,
Щоб під шкірою кров кипіла.
А мисливиця Артеміда
Гучно влучила в ціль вразливу.
Хай відчують усі херсонці,
Як ворожі тіла смерділи б.
Хай збунтується Понт Аксинський
Ахіллес підійме тризубець,
Вдарить блискавкою у груди
Катів, вбивць та "братів" колишніх.
Там зламається дух чужинській.
Матері там синів загублять,
Бо відправили їх в нікуди
До голодної хижій тиші.
У русалок солені сльози,
Бо без моря вони не можуть.
Роз'їдай, Коса, рани сіллю,
Щоб пекучим був біль, нестерпним.
І на Кінбурнський на дорозі,
Де до ворога Все вороже,
Вже розлили русалки зілля,
Щоб не бачив він ніг у серпні.
Хай закляття з себе не змиє,
Хто зі зброєю в дім прийшов мій.
Те, що сказано - Силу має.
Що написано - пережито.
Алатир, як стіна закриє,
А Сварог приймє дар жертовний.
Хай слова мої проростають
Крізь ворожі тіла, як жито.
Об’єднала нас пуповина
До землі і живих і мертвих.
Боронити та захищати
Від чужинців кохану неньку
Народила нас Україна.
Вже із серця цього не стерти,
Бо одна лише знає мати,
Як дітей зберегти рідненьких.
Олена Жажкова.
21. 06. 2022.
ХЕРСОН - ЦЕ УКРАЇНА!