Наліт
Над містом, не розтративши пальне,
Полумяніють божевільні півні.
Як біль цей спопелити до коріння
І де дістати серце кам'яне?
Десь на війні поранена любов.
А я дивлюсь, як ластівки ласкаві
Перетинають хмари стрімголов,
Мішаю розчин сліз в ранковій каві,
Розмазуючи пам'ять по щоках,
Тягну рядки до неба молитовні,
Надто слабкі, щоб з пекла на руках
Виносити міста, вже непритомні…