БУДУ ГОСПОДА'РЕМ НАД СВОЄЮ ДОЛЕЮ.
Народився місяць над моєю хатою,
Аж до неба лине пісня колискова.
Хтось прийшов з чужинців, з пикою пихатою,
І сказав: — Назавжди забираю мову!
Землю нашіх предків, що у ній поховані,
Він напічкав мінами, вздовж окопи риє,
Діточкам й стареньким пулі уготовані.
Серденько знекровлене у стражданні ниє.
Вісім років пекла на Донбасі маємо,
Нас вбивають покидьки з свастікой у душах.
Затулило сонечко чорне-чорне марево,
Совість всього світу спить ганебно в кущах.
Схаменіться, люди! Годі жити з кривдою!
Перемоги прапор вже на сході ріє.
Ми б'ємось, в надії, з силою огидною,
За святі традиції, за дитячі мрії.
Пан галицький з ляхами, не лякайте зброєю,
Краще згодні будьте на мою умову:
Буду господа'рем над своєю долею,
Збережу в майбутнім солов'їну мову!