За окном всё та же недостройка.
Все строители ушли на фронт.
Ты мне не звонишь дней ровно столько,
Сколько нам никто и не вернёт.
Я не плачу, но все чаще плачу.
Захожу, случайно ткнув, в тик-ток.
Вижу, как к отцу несется мальчик.
Я бы сорвалась так со всех ног
До тебя, коханий мій, до тебе.
Час йде, вже більше, ніж сто днів.
Сердце б'ється пташкою між ребер,
Я не пам'ятаю більше снів,
Або слів, російскою, рідною.
Все призупинилося війною.