Ти іноді про мене пригадай,
Коли у серце знов прийде тривога,
Тоді, коли захмарить небокрай,
Коли дощи розмиють вщент дорогу,
Коли від відчаю темніє у очах
І сонце тиждень не іде на небо,
Коли тобі так сумно при свічах -
Згадай мене тоді, як буде треба.
Хай спогад цей зігріє в холоди,
І остудИть у немало спеку,
Хай буде склянкою живучої води,
Хай збереже тебе у небезпеку!
Ні ти, ні я не віримо в дива.
Та спогади дають велику силу.
Це не пусті, коханий мій, слова,
Це мій наказ тобі, мій любий та єдиний!...