Громи і бісові дими.
В повітрі гірко.
В тополі вітер відломив
Тоненьку гілку.
За межу біг. Імла, іржа,
Від неба втеча.
А там, де мешкала душа,
Вир, порожнеча.
Останній крок, обставин збіг,
Потужний вибух.
І хтось опертя з-попід ніг
Зненацька вибив.
Всі сяйва зайві, місяць – ніж,
Зірки мізерні.
Мовчання нота вища, ніж
Рядки нікчемні.
Слова спаплюжені, рівчак
Прорізав землю.
В смерть закотилося дівча -
З горіха зерня.
Зір без провини і гріха,
Невинність вінниць.
Господь створив, не дорікав,
У засвіт виніс.
Сивіє час, дитя старе,
Буття проріхи…
А темрява все не збере
Свої горіхи…