Беззахистно, беззастережно
Пірну, мій Боже, в самоту -
Очікувану та безмежну,
Чутливу, затишну оту,
Коли із серця ллються вірші...
І без жури, і без вагань
Я віднайду в наскрізній тиші
Шалені стоси сподівань!
Застигнуть корогви мовчання...
І Янгол буде колисать
Намріяне і незвичайне,
Що й у казках не написать!
І справжній Рай в колишній пустці!
Ще й вийду в світло...в білій хустці!