Не підганяйте час так лунко, дзигарі! -
Я втомлено посну під стиглий липня дощик...
А зранку знов душі на несходиму прощу,
Коли промінчик перший збудить на зорі...
Шлях в тернах...Де нап'юсь цілющої води? -
В криницях світлих мрій, а чи на денці долі? -
І благодатний спокій вернеться поволі,
Торкання зникне смутку та біди...
Вернусь в домівку - під святії образи -
І повиймаю всі цвяхи із ран колишніх...
А в Небі заспокійливо зітхне Всевишній
І витре слід моєї хресної сльози...