В жменях...

Маргарита Метелецкая
    Що тут у мене заховане в жменях? -
    Кусень надії та дрібка смирення,
    Миті щасливі, сльозами умиті,
    Богу молитви, що міллю побиті,

    Все, що по ньому ридала я ридма,
    Все, що давно вже минуле й набридле,
    Все, що канючило стомлене тіло,
    Все, що в душі так пекло й шаленіло -

    Мрія про Небо, чудна кришталева...
    Думка смішна: не збулась королева...