Вчила невістка свекруху варити
Супчик і борщик, пюре і салат...
Як могли вік отакенний прожити,
Щоб терти ложку об драний халат?
За все життя тільки з'їли "в мундирі"
Більш ніж вагон картоплин з огірком...
Стіни запльовані в новій квартирі
Чаєм зеленим та ще й з сахарком...
Посуд пошкрябаний..., мав би блищати,
Та тільки ні - не відмили жирок.
Сил вже не маю, не можу мовчати -
Це був останній для вас мій урок!
Хочете жити зі мною, то вчіться,
Спостерігайте, як все роблю я.
Що, мовчите ? Рішайте...дивіться,
Ні - так вокзал і в " родные края"!
Сумно в отвіт посміхнулась свекруха,
Боляче слово сприймалось її...
Речі зібрала з останнього духу...
Пошкандибала у рідні краї...