На допомогу... Пер. Риммы Батищевой

Маргарита Метелецкая
       Мій Господи! Я майже умліваю
       У знаках запитальних та окличних,
       У молитвах нужденних, ніжних, вічних -
       Причин шукаю втраченого Раю....

       Сутемні сни з давких своїх обіймів
       Не випускають нічку літню кожну...
       І жду Твою присутність я всеможну,
       Що наді мною крила владно здійме...

       Лизне промінчик перший стебла літа -
       В душі зросте травиночка надії...
       І знов наважусь на живильні мрії
       В очікуванні Божого привіту,

       Що гойно спуститься на допомогу -
       Позначить теплим квачиком дорогу...

                Перевод - Риммы Батищевой

О, мой Господь! Я просто умоляю
В молитвах, что к Тебе я направляю
И восклицая, но и вопрошая:
Причина в чём утраченного Рая…

Так крепко сны в своих объятьях держат,
Ночь летнюю никак не отпуская…
К Тебе с надеждой вечной уповаю,
Что надо мной расправишь крылья нежно…

Вот первый луч коснётся стебля лета –
В душе взойдёт травиночка надежды…
И вновь мечта целебная забрезжит,
Что я дождусь от Господа привета.

Он ринется всей силой на подмогу
И кистью обозначит мне дорогу.