Незабутнім
Невгамовного болю поріг.
Бій – тривала хвороба.
Власний страх нещодавно поліг
Поруч смертю хоробрих.
Вже ясніє зірвиголова,
І міцнішають м'язи.
Не здрігнувшись, земля димова
Промовляє:
— Ми разом.
Це не потім, не з кимось, не десь,
Зараз, тут і зі мною.
Дай же, Господи, встояти днесь
Перед ніччю земною.
Світ без мене зорі не спряде,
Не освятяться води,
В генах не збережуться ніде
Вічні гідності коди.
…Аксіому життя доведе
Кожен із незабутніх,
Щоб назавтра відтворився день –
Чистий аркуш майбутній,
Човен бризки приніс на веслі:
Мить, хвилину, годину,
Час з великої літери слів
Воля. Небо. Людина.