Станція Чаплине
Невеличенька станція Чаплине,
Метушня приміських поїздів.
Тут летючою люттю розчавлені
Двадцять п'ять відлетілих надій.
Двадцять п'ять неповинних ніскілечки
Доль, кохань, мрій і снів, вад і врод,
Чорні стрічки, ялинкові гілочки,
Бляклі квіти всесвітніх скорбот…
Поїзд цей пунктуальний, не спізнений,
А прибути не встиг до пуття,
І на небі місток – неопізнаний
Перехід із життя в небуття.
Сум не знайде останній притулочок,
І ніяк не відплачуть живі,
Лиш розчахнуті постаті вуличок
Чахнуть відчаєм між божевіль…
.........................
Світлої пам'яті двадцяти п'яти загиблих від рашистських бомбувань станції Чаплине на Дніпропетровщині…