СВІТАННЯ
Грався якось із дощинками перлів небесних,
Їх на мотузочки мрійних думок населяв,
Сплетених із діамантових цяток зоресних,
В сріблі розсиплім серпа й світанкових уяв.
І в оберемку зі жмутів промінь перехресних
Колесо бога, як волхв, в сяйві злота стрічав,
Наче із прірви буття – в тих пологах чудесних,
Цнотою вмився роси і зі світом себе обвінчав.
Павло Гай-Нижник
7 серпня 2022 р.