Так боляче дивитися у очі
Тим хлопцям, що залишились живі
Тим, хто тримав вогонь і хто не спав ті ночі,
Коли ми спокій бачили в ві сні.
Так боляче, що аж стискає груди,
За тих, хто вже не може більше встать,
Їх імена лунають тихо всюди,
Бо то в сльозах гукає сина мать.
Так боляче, так сумно, так нестерпно,
За жах, який живих стискає уночі.
Бо в їх очах застигли друзі перед смерттю,
Вони тепер із ними будуть назавжди.
Так боляче, за всі ті нездійсненні мрії,
І за наш страх, за сльози всіх живих.
За те життя, що зупинилось на подвір'ї,
Коли ракети падали у ніг.
Війна скінчиться, буде мир і спокій,
Розквітне Укра'їна навесні,
Але весь біль, що бачили ті очі,
Залишить в серці шрами назавжди.