Руда

Максим Розен
Не вiрить їй ніхто,
Що її пожирає воно,
Її маленьке зло

Вочі зі краплями болю
Чекає давно на долю
Її душа хоче на волю

Руда, але відьомського запалу нема
Зі своїми думками сама
Сумує годинами вона

Мiй погляд бiжить по губах у кровi
Вона вже не знає любовi
Але її чекає десь у Львовi

Ти як вiдверта книга,
до якої я боюся доторкнутися нiби
Ти янгол у небi

17.08.22