Ты меня не поймаешь!
Зачинается триллер.
Зубья пообломаешь,
Не поджаришь на гриле.
Не затянешь во чрево
Наподобие криля.
От меня до «плачевно» –
Бесконечная миля.
Ты – усталость металла,
Я – летучесть эфира.
Разложись до метана
В прахе этого мира!
Глупый Левиафашка!
Тут не кашка-малашка.
Явно – твёрдая пища.
Мой костяк – стихоостов.
Незадачливый сыщик,
Не ищи на погостах,
В поле после покоса
Или на пепелище.
На письме без изъяна
Проступаю неявно.
Я – пылинка, былинка
Театральных подмостков.
Капля, градинка, льдинка –
Мой спасительный остров.
Сокрушаться не будем.
Я порадуюсь буре,
Как песчинка в овраге –
Очистительной влаге…
Ти мене не зловиш!
Починається трилер.
Зуб'я поламаєш,
Чи не підсмажиш на грилі.
Не затягнеш у черево
На кшталт криля.
Від мене до «плачевно» –
Нескінченна миля.
Ти – втома металу,
Я – леткість ефіру.
Розклади до метану
У пороху цього світу!
Дурний Левіафашка!
Тут не кашка-малашка.
Очевидно – тверда їжа.
Мій кістяк – віршів.
Невдачливий детектив,
Не шукай на цвинтарях,
У полі після косовиці
Або на згарищі.
На листі без вад
Проступаю неявно.
Я – порошинка, билинка
Театральних підмостків.
Крапля, градинка, крижинка –
Мій рятівний острів.
Скрушуватись не будемо.
Я порадуюсь бурі,
Як піщинка в яру –
Очищувальної вологи.