* * *
Твоє життя – уся моя Любов.
У погляді – чаклунство доль замріє.
В розмові – магія луни, мов з молитов,
А в усмішці – зоря світів ясніє.
Шовк поцілунку – потойбічний зов
І дотик вуст – нектаром солодіє
У веляні обіймів – буревіє кров
У забутті буття. В тобі – чуття хмеліє
Й прагне пізнати нігу – знов і знов…
До досконалості – аж поки не зомліє.
Кохання – сповідь. Мов з першооснов
Роджався Всесвіт. Мій – у тобі шаліє
Та віддано належить – без умов
І понад обрії. Як янгол Богові. Рясніє
Безмежний рай. Він весь – твоя Любов
Й життя моє, що лиш на двох весніє.
Павло Гай-Нижник
30 вересня 2022 р.